Нас у цьому світі нихто не розуміє,
Ніхто нас не розрадить,
Ніхто не обігріє.
Від нашої присутності всі завжди на сторожі
Тому що ми - інакші,
Тому що ми - не схожі.
Навіть коли ми просто ідемо,
Ничого не ломаємо,
Нікуди не плюємо,
Все одно людська привітність не на нашому боці
І ми чекаємо халепи на кожному кроці.
Старенькі дядькі, що напхані смальцєм
Над нами сміються і тикають пальцєм,
А їхні дружини - старі гіпопотами,
Закидають нас недобрими словами,
Ті ж самі дідусі, старенькі бабусі
Від наших ідей як завжди не в дусі
Прибиті та розлучені життєвими помилками,
Тому вони нас просто називають покитьками.
А ось ще такі непріємні моменти:
Людина у формі перевиряє документи.
Виверне кишєні, пориється у торбі,
А іноді щє вріже - по мирках, не по морді.
І не мало проблем із ціми лабуряками,
В яких нема різниці між пиками та сраками.
Так що розумійте - проблем у нас багато.
Але Ми прийшли до Вас,
щоб влаштувати Вам свято!!!
| 
